У 1937 році розстріляних репресованих згодовували домашнім тваринам
З квітaми сьoгoдні, 20 трaвня, шeпeтівчaни поспішали до пам’ятного знаку жертвам політичних репресій, що на вулиці Героїв Небесної Сотні.
Як і щороку, прийшли на мітинг-реквієм за загиблими земляками представники влади, духовенства та містяни. Місце зібрання обрано не випадково, адже у роки Великого терору саме тут знаходилося приміщення колишнього окружного НКВС СРСР.
Олександр Лукашук, науковий співробітник музею М. Островського, член Національної спілки краєзнавців України, розповів учасникам мітингу про те як проводилися репресії у радянській Шепетівщині:
— Вишукуючи «шпигунів» та «контрреволюціонерів», енкавеесівці здебільшого вдавалися до грубих підтасовок фактів, різного роду фальсифікацій.
Присутні вшанували жертв комуністичного режиму хвилиною мовчання. Священик Василь Гетьман звершив молебень за померлими. На завершення заходу містяни поклали квіти до пам’ятного знаку.
Інший жалобний захід відбувся на біля хреста на вулиці В. Котика, 172-а. Це місце є також знаковим, оскільки у роки Великого терору тут було місце захоронення репресованих. Про це йдеться у книзі Михайла Полодюка «Невідомі сторінки історії Шепетівщини». Автору вдалося знайти очевидця тих подій — Дмитра Ілліча Солодчука, 1922 року народження, та записати його унікальний спогад:
«Ще до війни люди говорили, що Микола Тріска, який працював на той час у Шепетівській лікарні, годує своїх свиней людськими трупами. Чутки ці підтвердилися, коли одного дня чоловік, що йшов вранці повз хату М. Тріски на роботу, почувши, як дивно поводяться в загорожі свині, заглянув туди і побачив там пошматовані людські трупи, після чого він повідомив міліцію. До приїзду міліції біля двору М. Тріски зібралося багато людей. Я, Д. І. Солодчук, був присутній 1937 року серед людей (зараз це адреса: вул. В. Котика, 172-а)…, коли там міліцією було проведено затримання лікаря М. Тріски у зв’язку із виявленням на території його двору трупів невідомих людей.Перед людьми та працівниками міліції М. Тріска сказав, що буде розмовляти тільки в присутності працівників НКВС. Після прибуття останніх офіцер НКВС наказав розігнати людей, працівникам міліції забути про побачене, а М. Тріску забрали з собою».
У спогаді також йдеться, що Микола Тріска повернувся у Шепетівку в період окупації. Він працював разом із Дмитром Солодчуком у літньому театрі, що діяв на території міського парку відпочинку. У відвертій розмові Тріска підтвердив колезі, що дійсно співпрацював з НКВС — проводив розтин трупів, які вони привозили. Показав він і місця поховання репресованих. У п’яти ямах, що знаходилися на території городу за хлівом, Тріска закопав по 40 чоловік у кожній. Нині це місце неподалік старого польського кладовища на вулиці Валі Котика. У 2007–2008 роках саме на цьому місце встановлено меморіальний знак.
Ірина Погребняк
Фото Дмитра Пісарцова