Институт будущего предлагает США прессовать в Украине не власть, а олигархов
Дирeктoр Укрaинскoгo институтa будущeгo Виктoр Aндрусив рассказал о результатах поездки в Вашингтон.
Це був дуже насичений візит в США. Наша доповідь викликала значний інтерес, але, безсумнівно, важливо і те, що візит відбувався в умовах зміни влади. Загалом, за три дні відбулось 9 зустрічей і 1 публічна презентація. З них 3 в держдепі і 5 в Конгресі, з представниками демократів і республіканців.
Найбільше, що вразило мене — це колосальний оптимізм щодо України. Я третій рік поспіль приїжджаю у Вашингтон, і раніше це була стіна. Я постійно вислуховував про провал реформ, про “головний біль від України”, про “ще один шанс втратити шанс” і тому подібне. Цього разу я бачив щасливі натхненні обличчя, які постійно питали як США можуть ще більше допомогти Україні.
Причина такого повороту — це демократичні вибори. Американський естеблішмент вражений рівнем демократичної зрілості продемонстрованої українським суспільством. Для них — це найбільший сигнал про спільні цінності. Справа в тому, що дуже багато конгресменів і їх помічників особисто були присутні під час виборів, і могли вживу переконатись наскільки все було відкрито і чесно. Тому однозначно в коридорах американської влади панує піднесення і оптимізм щодо України.
У мене було два меседжа до них:
1. Пресувати треба олігархів, а не владу. Я намагався пояснити в цифрах і фактах, що головним фокусом пресингу мають бути олігархи, а не парламент чи Президент. Якщо надавити на олігархів, то реформи будуть значно швидше і краще проходити всі рівні влади, ніж коли просто давити на владу. Один запит ФБР створює олігархам більше проблем ніж всі правоохоронні органи України разом взяті. Історія з Лазаренком і Фірташем— це практичний кейс про силу американського правосуддя, який маячить над ними. Тому без тиску на олігархів — очікувати швидких реформ не варто.
Насправді ми “не втрачаємо свій шанс на зміни”, його постійно у нас крадуть 20 років одні й ті ж люди.
2. Зеленський — це про зміну покоління в політиці. Прорив Зеленського на виборах означає, що політичний ландшафт в Україні впродовж наступних 5 років колосально поміняється. Частка нових і молодих політиків сильно виросте, а старі еліти вже можуть пакувати валізи. Ця ситуація не означає автоматичного успіху і процвітання. Однак, це дійсно ситуація потенційного ривка, оскільки нове покоління — це про інші цінності, світосприйняття і зрештою про нові технології в політиці.
Обидва меседжі сприймались з інтересом.
Кілька базових рекомендацій по співпраці на американському напрямі
1. Форсувати енергетичну співпрацю. На фоні потенційної енергетичної кризи, через російські санкції, важливо розвинути співпрацю саме в цьому напрямі. Тому приїзд Перрі на інавгурацію — це насправді знаково, а не приниження рівня представництва. Енергетика пріоритет, де нам потрібна допомога. Необхідно запустити секцію 257 санкційного акту, яка передбачає допомогу Україні в досягненні енергетичної незалежності.
2. Інвестиційний фонд. Ще одне питання, яке часто обговорювали — американські інвестиції в Україну. Тут, звісно, доводилось чути багато критики про наш інвестиційний клімат і суди. Але я пропонував нову модель. Зокрема, формування страхового інвестиційного фонду для України. Замість надання фінансової допомоги, яка часто реалізовується неефективно, набагато вигідніше створити з неї фонд, який буде страхувати ризики інвесторів, що заходитимуть. Це стимулюватиме економічний розвиток і буде мати більший ефект, ніж чергові роздані кошти з бюджету.
3. Заміна посла. Треба терміново міняти нашого посла. В експертних колах його роботу оцінюють як провальну.
І на завершення фраза, яка особливо сподобалась: у нас для вас грошей більше ніж від вас ідей.